Не злічити скільки днів, ночей, годин, моторошних хвилин і вирішальних секунд наша країна і наше місто живе в жаху війни. Жорстокої, нищівної, не знаючої винятків і жалю. Війни, яка назавжди закарбувалась в пам'яті і знівечила життя кожного з нас та досі триває. Наш рідний Чернігів, одним з перших прийняв на себе підступні ворожі удари, наш Приватний освітній заклад "МудрАнгелики" з перших годин став прихистком для всіх тих, хто спочатку просто не уявляв, що робити, а згодом вже не мав куди повертатись. Учні школи, сім'ї працівників, жителі сусідніх будинків, люди зі зруйнованих осель, і всі ті, хто шукав порятунку і захисту, знаходили і знаходять їх в цокольному поверсі нашої старовинної прекрасної будівлі. За лічені години коридори школи, якими ще вчора бігали діти, перетворились на оселі, за декілька хвилин життя кожного українця опинилось у небезпеці. "МудрАнгелики" не зачинили двері, не виїхали, наша школа була і залишається закладом, в якому завжди раді допомогти тим, хто цього дійсно потребує. Ми не будемо довго описувати наші щоденні воєнні будні - скажемо тільки, що попри постійні обстріли, бомбардування та авіаудари, керівництво школи змогло налагодити та організувати харчування дітей у бомбосховищі, волонтерську діяльність та навіть дистанційне навчання, наскільки це можливо. Зараз наше місто отримало ковток свіжого повітря і завмерло разом з іншими в очікуванні перемоги, ми обіцяємо тримати руку на пульсі і залишатись на зв'язку Віримо і знаємо, що всі зусилля та страждання недаремні, й вже зовсім скоро побачимо наших мудрАнгелят. Кожен зустрінеться за кавою з найріднішими, аби міцно обійнятись та прогулятись парками найкращого міста на Землі.
We can not even count how many days, nights, hours, scary minutes, and crucial seconds, our country and our city have been living in the horror of war. It’s a cruel and devastating war that is ignorant of exceptions and compassion. The war that is forever etched in the memory and mutilated the lives of each of us continues. The attacks on our native city Chernihiv began on the first day of the full-scale russian invasion on February 24, 2022. Since that time the Private Educational Institution "MudrAnhelyky" has become a shelter for all those who did not know what to do from the beginning and then had nowhere to come back. Pupils of the school, families of our workers, residents of neighboring houses, people from the destroyed homes, and all those who were looking for protection, had an opportunity to find it in the basement of our beautiful old building. In a few hours, the corridors of the school, where the children ran yesterday, turned into homes, and in a few minutes, the life of every Ukrainian was in danger. "MudrAnhelyky" did not close the door, did not leave out, our school was and remains an institution that is always ready to help those who are in need. We are not going to describe all the war daily routines, moreover, we can add that despite all bombing and airstrikes, the school administration was able to arrange and organize children's nutrition in the bomb shelter, volunteer work, and even distance learning as much as it was possible. Currently, our city has taken a breath of the fresh air and is looking forward to hearing as soon as possible about the victory. We promise to keep our hands on the pulse and keep in touch. We believe and know that all efforts and sufferings are not in vain, and we will see our MudrAnhelyky very soon. We will join a cup of coffee together, hug everyone and walk along the streets and the parks of the best city on Earth.
